ОБОВ’ЯЗКОВІ ПОСТАНОВИ
по Євпаторійському морському торговельному порту

Оригінал українською мовою       Original in English language

ОБОВ’ЯЗКОВІ ПОСТАНОВИ
по Євпаторійському морському торговельному порту.

    1. Загальні положення
    1.1 Сфера поширення чинності Обов’язкових постанов
    Обов’язкові постанови по ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» (далі – Обов’язкові постанови) видано на підставі ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМУ), змін акваторії порту, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 253, з метою публікації тих Правил, що діють у морському торговельному порту Євпаторія (далі – порт) і на акваторії порту (далі – акваторія), змін і доповнень до Загальних правил для морських портів України (далі – Загальні правила), обумовлених особливостями і специфікою роботи порту.
    Норми Обов’язкових постанов поширюються на територію і акваторію порту, є обов’язковими для усіх підприємств будь-якої форми власності, усіх суден, незалежно від держави прапора, юридичних і фізичних осіб України або інших держав, осіб без громадянства, які перебувають на території порту або акваторії.
    Незнання вимог цих Обов’язкових постанов і Загальних правил не знімає юридичної відповідальності за їх порушення. У разі розбіжності вимог Загальних правил плавання і цих Обов’язкових постанов керуватися належить останніми. Ці Обов’язкові постанови набувають чинності з 01 серпня 2011 року (наказ начальника порту № 170 від 01.08.2011 р.). Попередні Обов’язкові постанови втрачають силу з набуттям чинності цих Обов’язкових постанов.
    Усі зацікавлені особи ознайомитися з чинними Обов’язковими постановами можуть на сайті ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» .
    1.2 Територія порту
    1.2.1 Територія Євпаторійського морського торговельного порту (45°11,3' N, 33°22,5' E), обладнаного в Євпаторійській бухті (додаток 1), обмежується зі сходу і південного сходу причальною лінією причалів № 2–6; з півдня – урізом води; із заходу – огорожею, що захищає територію порту, від урізу води і далі уздовж кам’яної огорожі до морського вокзалу; зі сторони північного сходу – металевою огорожею до берегоукріплення причалу № 6.
    1.2.2 Територія порту на косі Північна (додаток 2) обмежується зі сходу причальною лінією вантажного причалу б/н та береговою лінією до огорожі; із півдня, заходу та півночі – огорожею, що захищає територію порту.
    1.2.3 Територія порту на косі Південна (додаток 3) обмежується зі сходу причальною лінією причалу №1 та береговою лінією до огорожі; із півдня, заходу та півночі – огорожею, що захищає територію порту.
    1.2.4 Порт має у своєму розпорядженні причали у порту і на місцевих лініях:
    - причал № 2, довжина 195,76 м, використовується здебільшого як захисний мол, а в деяких випадках і для приймання суден;
    - причал № 3, довжина 154,56 м, може приймати вантажо-пасажирські судна завдовжки до 130 м та з осадкою до 5,2 м. Причал обладнано сліпом під апарель суден з горизонтальним типом навантаження завширшки 18 м;
    - причал № 4, довжина 147,89 м, може приймати вантажо-пасажирські судна завдовжки до 130 м та з осадкою до 4,5 м. Причал обладнано сліпом під апарель суден з горизонтальним типом навантаження завширшки 12 м;
    - причал № 5, довжина 147,0 м, може приймати вантажо-пасажирські судна завдовжки до 120 м та з осадкою до 5,0 м;
    - причали № 4 і № 5 складають єдиний причальний фронт, що дозволяє швартувати до них судна вказаних вище габаритів;
    - причал № 6, довжина 174,44 м, може приймати вантажо-пасажирські судна завдовжки до 95 м та з осадкою до 4,5 м;
    - берегова причальна стінка, що є невід’ємною частиною причалу № 6, має довжину 58,0 м і може приймати маломірні судна.
    Причали місцевих ліній:
    - причал у парку ім. М. В. Фрунзе – пасажирський, довжина 143,0 м; призначений для роботи на місцевих лініях пасажирських суден прибережного плавання з осадкою до 2,5 м;
    - причал у парку ім. Караєва – пасажирський, завдовжки 135,4 м; призначений для роботи на місцевих лініях пасажирських суден прибережного плавання з осадкою до 2,5 м;
    - причал у районі розважального комплексу «Новий пляж» – пасажирський, довжина 112,2 м; призначений для роботи на місцевих лініях пасажирських суден прибережного плавання з осадкою до 2,5 м;
    - причал б/н на території коси Північна озера Донузлав, довжина 152 м, доступний для вантажних суден з осадкою до 4,0 м (додаток 2));
    - причал № 1 на території коси Південна, довжина 354 м, доступний для вантажних суден з осадкою до 5,5 м (додаток 3).
    1.3 Акваторія порту
    1.3.1 Під акваторією порту у цих Обов’язкових постановах мається на увазі:
    - акваторія порту Євпаторія;
    - акваторія порту в озері Донузлав.
    1.3.2 Акваторія порту Євпаторія обмежена колом радіусом 2 милі з центром у місці світного знака причалу № 2 (45°11,2' N, 33°22,8' E), береговою лінією і кордонами гідротехнічних споруд.
    1.3.3 Акваторія порту в озері Донузлав охоплює:
    - акваторію порту озера Донузлав та підхідного каналу, обмежену лініями, що сполучають південний край молу коси Південна і точки з координатами 45°18'17,9" N, 32°56'58,6" E та 45°18'37,4" N, 32°56'48,2" E, далі до південного краю молу коси Північна;
    - далі уздовж берегових гідротехнічних споруд коси Північна до точки з координатами 45°19'51,4" N, 32°59'05,5" E;
    - далі уздовж берегової лінії і гідротехнічних споруд Вантажного району до точки з координатами 45°20'01,6" N, 32°58'46,6" E;
    - далі уздовж берегової лінії до східного краю мису Довбиш та точок з координатами 45°21'53,0" N, 33°02'02,0" E і 45°21'18,0" N, 33°02'44,0" E, далі до південно-західного краю мису Кенегийський;
    - далі уздовж берегової лінії до південного краю молу коси Південна.
    1.3.4 В акваторії державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» забезпечує:
    - безпеку мореплавства відповідно до вимог чинних нормативних документів;
    - безкоштовне користування акваторією риболовецьким суднам валовою місткістю до 120 регістрових тонн, які здійснюють в акваторії вилов водних живих ресурсів і місця базування яких розташовані в озері Донузлав;
    - безперешкодну стоянку на безоплатній основі військовим кораблям зі складу чергових сил на одному з глибоководних причалів коси Південна;
    - першочергове право заходу в акваторію (виходу з акваторії) і проходу каналом-фарватером військовим кораблям Військово-Морських сил Збройних сил України.
    1.3.5 Вхідний канал озера Донузлав має довжину 1,4 милі і ширину 120 м від координати 45°19'23,0" N, 32°58'44,0" E у напрямку Донузлавського вхідного створу.
    1.3.6 На рейді порту відведено місце під якірну стоянку № 382 (додаток 4), доступне для суден з осадкою до 10 м і захищене від вітрів, хвиль північно-західних напрямків. Район якірної стоянки № 382 обмежений колом радіусом 3,5 кбт з центром за координатами 45°09'59" N, 33°23'36" E.
    1.3.7 В акваторії відведено місце під якірну стоянку № 379 для суден з осадкою до 8,0 м. Район якірної стоянки № 379 обмежений такими координатами:
    1) 45°20'55,1" N, 33°00'24,5" E;
    2) 45°21'38,9" N, 33°01'26,3" E;
    3) 45°21'05,3" N, 33°01'24,5" E;
    4) 45°20'53,3" N, 33°01'04,7" E.
    1.3.8 На підходах до акваторії порту є якірні стоянки № 378, № 381. Район якірної стоянки № 378 обмежений такими координатами:
    1) 45°19'35" N, 32°55'42" E;
    2) 45°20'30" N, 32°56'30" E;
    3) 45°19'41" N, 32°58'18" E;
    4) 45°19'01" N, 32°57'05" E.
    Район якірної стоянки № 381 обмежений такими координатами:
    1) 45°18'07,7" N, 32°58'29,3" E;
    2) 45°18'50,3" N, 32°59'33,5" E;
    3) 45°17'28,1" N, 33°01'26,9" E;
    4) 45°16'47,3" N, 33°00'24,5" E.
    1.3.9 Оголошена осадка у порту – 5,5 м;
    - при підході до вантажного причалу коси Північна – 4,0 м;
    - при підході до причалу № 1 коси Південна – 5,5 м.
    1.3.10 Прохідні осадки до кожного конкретного причалу порту оголошуються службою капітана порту та доводяться до відома мореплавців і зацікавлених осіб.
    1.3.11 Якщо осадка судна є близькою до прохідної, то лоцман спільно з черговим ІДПН, залежно від роду майбутніх вантажних операцій (завантаження або розвантаження) та згону/нагону води у порту, приймають рішення щодо можливості поставлення такого судна до причалу.
    У разі розбіжності думок щодо можливості безпечного поставлення судна, рішення приймає капітан порту або особа, яка його заміщає.
    1.3.12 Для проходження суден з більшою осадкою у кожному конкретному випадку дозвіл надає лише капітан порту або особа, яка його заміщає.
    1.3.13 Зоною відповідальності порту за забезпечення безпеки мореплавства в районі порту Євпаторія є ділянка акваторії Чорного моря, обмежена на півдні мисом Лукул (44°50'4" N, 33°33'4" E), на північному заході мисом Тарханкут (45°20,8' N, 32°29,7' E), береговою лінією, що пролягає між ними, та умовною лінією, що сполучає ці обидва миси.
    1.4 Обслуговування суден
    1.4.1 Порт здійснює постачання суден, що стоять біля причалів № 3, № 4, № 6, питною водою за допомогою гідрантів (додаток 6).
    1.4.2 На акваторії порту бункерування суден паливом і ПММ, за винятком суден портового флоту та аварійних випадків, не здійснюється.
    2. Вхід суден у порт та в акваторію порту
    2.1 Інформування про підхід суден
    2.1.1 Капітан судна, яке прямує у порт, самостійно або через суднового агента повинен у письмовій формі повідомити службу капітана порту (тел./факс 06569-3-02-81), службу головного диспетчера порту (тел./факс 06569-3-10-36), начальника порту або особу, яка його заміщає (тел./факс 06569-6-22-41), та ДП «Дельта- лоцман» про час прибуття судна не пізніше ніж за 24 години до прибуття (додаток 7).
    2.1.2 При тривалості переходу між портом виходу і пунктом призначення менше ніж 24 години інформація подається не пізніше ніж через 1 годину після виходу з порту відправлення.
    2.1.3 Уточнену інформацію про прибуття судна капітан повинен подати за 4 години до підходу до місця приймання лоцмана.
    2.1.4 При першому повідомленні про прибуття капітан зобов’язаний надати таку інформацію:
    - найменування судна, IMO номер, регістровий номер, прапор судна;
    - радіопозивні судна;
    - дані судновласника (оператора);
    - дані суднового агента;
    - порт виходу (останній порт заходу);
    - найбільші довжина, ширина і розрахункова висота борту судна;
    - фактична осадка судна носом і кормою;
    - кількість пасажирів і членів екіпажу;
    - вантажопідйомність судна, кількість і об’єм трюмів, розміри вантажних люків, наявність і кількість твіндеків;
    - запаси бункера і води на день прибуття, кількісні витрати за добу;
    - найменування вантажу, його особливі властивості, назва фуміганта (якщо здійснювалася фумігація вантажу на судні), кількість (маса) вантажу, розміщення його на судні (у трюмах, твіндеках, на палубі), довжина одного місця для довгомірів і маса для великовагових вантажів (понад 3 тонни в одному місці);
    - мета заходу (вантажні або вантажо-пасажирські операції, круїзне плавання, висадка на берег хворих або травмованих осіб, ремонт, забір прісної води, видобуток піску і т. ін.);
    - найменування одержувачів вантажу;
    - потреба у прісній воді;
    - заявка на портові послуги (у т.ч. буксири і лоцманське обслуговування);
    - рівень охорони, яку підтримувало судно під час десяти останніх відвідувань портів;
    - передбачуваний час прибуття у порт.
    2.1.5 Судна, що прямують до акваторії порту в оз. Донузлав, крім інформації, перерахованої у п. 2.1.4, вказують:
    - маршрут проходження (номери рекомендованих шляхів);
    - швидкість руху і час прибуття.
    2.1.6 Суднам цивільних відомств, що прямують до акваторії порту в оз. Донузлав, забороняється виходити з порту відправлення до отримання дозволу адміністрації Євпаторійського морського торговельного порту на перехід.
    2.1.7 Пасажирські і вантажні судна місткістю 500 регістрових тонн і більше, що здійснюють міжнародні рейси, при прямуванні до порту повинні, відповідно до Правила XI-2/9.2.1 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року з поправками, одночасно з інформацією, вказаною у пункті 2.1.4 цих Обов’язкових постанов, сповістити порт також про: - наявність на судні чинного міжнародного Свідоцтва про охорону судна або чинного Тимчасового міжнародного Свідоцтва про охорону судна і назву органу, що видав їх;
    - наявність на судні Плану охорони судна;
    - присутність на судні особи з командного складу, відповідальної за охорону судна;
    - наявність журналу безперервної реєстрації історії судна;
    - рівень безпеки, який діє на судні на момент надання повідомлення;
    - рівень безпеки, який підтримувало судно під час відвідування десяти останніх портів;
    - будь-які спеціальні або додаткові заходи охорони, яких було вжито на судні під час відвідування десяти останніх портів;
    - наявність записів про заходи охорони, вжиті під час відвідування десяти останніх портів, що підтверджують застосування таких заходів;
    - всю відому інформацію про людей або вантажі, врятовані на морі (якщо такі є на судні), а також про результати будь-яких перевірок, проведених на судні з метою з’ясування статусу врятованих людей і вантажів;
    - іншу інформацію, пов’язану з практикою охорони судна (але не деталі плану охорони судна).
    2.1.8 Дозвіл на вхід у порт судна, що здійснює міжнародний рейс, або відмова йому у заході, надається у порядку, запроваджуваному у порту, виходячи з аналізу отриманої інформації про судно і можливостей забезпечення портом охорони судна.
    2.1.9 В остаточному нотисі, який подається за 4 години до підходу судна до місця приймання лоцмана, капітан судна повинен вказати уточнений час прибуття судна у пункт призначення.
    2.1.10 Якщо від моменту подання першого нотису про прибуття відбулися якісь зміни, то повторний і уточнений нотиси повинні містити інформацію про ці зміни у відповідності до вимог п. 2.1.4 цих Обов’язкових постанов.
    2.1.11 Про всі затримки на переході або у разі переадресування судна капітан судна повинен інформувати адмiнiстрацію порту негайно.
    2.1.12 Якщо судно прибуло у порт без надання попередньої інформації, прибуло раніше або прибуло із запізненням, то порт приймає таке судно лише за рішенням адмiнiстрації порту. Дату і час поставлення такого судна до причалу і номер причалу у цьому випадку також вирішує виключно адміністрація порту.
    2.1.13 Якщо без надання інформації, передбаченої п. 2.1.4 цих Обов’язкових постанов, у порт прибуло судно, що здійснює міжнародний рейс, питання про можливість його заходу у порт вирішується тільки після отримання і аналізу необхідної інформації і вивчення можливостей порту щодо забезпечення ним охорони судна.
    2.1.14 Якщо судно без надання попередньої інформації прямує в акваторію порту в оз. Донузлав, заходити в акваторію йому забороняється.
    2.1.15 У перерахованих вище випадках (окрім дострокового прибуття судна, яке всю необхідну інформацію подало своєчасно) терміни завантаження або розвантаження судна визначаються залежно від конкретних можливостей порту.
    2.2 Оформлення прибуття судна
    2.2.1 Усі судна, що прибули у порт, повинні оформити своє прибуття в Інспекції державного портового нагляду впродовж двох годин після виконання усіх санітарно-карантинних, прикордонних, митних, фіто- санітарних та інших формальностей, які здійснюються згідно з існуючими правилами.
    2.2.2 Для оформлення прибуття судна капітан судна самостійно або через суднового агента надає в ІДПН Загальну декларацію і суднову роль зі штампом дозволу санітарно-карантинного відділу (далі – СКВ) на право вільної практики у порту і штампом ІДПН порту виходу. У разі відсутності в судновій ролі штампу порту виходу, в ІДПН додатково надається «Дозвіл на вихід» (Port Clearance Certificate).
    У разі наявності на судні пасажирів, в ІДПН подається список пасажирів, завірений штампом дозволу СКВ на право вільної практики в порту.
    2.2.3 Окрім документів, необхідних для оформлення прибуття судна, капітан судна самостійно або через суднового агента подає в ІДПН такі документи стосовно конкретного судна:
    - Суднове свідоцтво (Shiр’s Certificate);
    - Свідоцтво про реєстрацію або інший документ про національну приналежність судна (Судновий патент);
    - Класифікаційне свідоцтво (Classification Certificate);
    - Міжнародне мірильне свідоцтво (International Tonnage Certificate);
    - Міжнародне свідоцтво про вантажну марку (International Load Line Certificate);
    - Свідоцтво про безпеку конструкції вантажного судна (Cargo Ship Safety Construction Certificate);
    - Свідоцтво про безпеку обладнання вантажного судна (Cargo Ship Safety Equipment Certificate);
    - Свідоцтво про безпеку радіообладнання вантажного судна (Cargo Ship Safety Radio Certificate);
    - Свідоцтво про безпеку пасажирського судна (Passenger Ship Safety Certificate);
    - Свідоцтва про вилучення (Exemption Certificates);
    - Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню моря нафтою (International Oil Pollution Prevention Certificate);
    - Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню стічними водами (International Sewage Pollution Prevention Certificate);
    - Свідоцтво про мінімальний безпечний склад екіпажу (Minimum Safe Manning Certificate);
    - Дипломи і кваліфікаційні свідоцтва членів екіпажу згідно з ПДНВ 78/95;
    - Свідоцтво про управління безпекою (Safety Management Certificate), або Тимчасове свідоцтво про управління безпекою (Interim Safety Management Certificate);
    - копію документа про відповідність компанії вимогам МКУБ (Document of Compliance), або тимчасового документа про відповідність компанії вимогам МКУБ (Interim Document of Compliance);
    - Свідоцтво про дератизацію або про звільнення від дератизації (Deratting Certificate or Deratting Exemption Certificate);
    - Інформацію про операції з баластом (Ballast water reporting form);
    - Акти попередніх перевірок у рамках контролю суден державою порту (The reports on the previous checks within the framework of the port state control).
    2.2.4 Крім названих вище документів, судна під українським прапором зобов’язані надати:
    - копію ліцензії судноплавної компанії на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим та морським транспортом;
    - Свідоцтво на право плавання під Державним прапором України;
    - Свідоцтво про право власності на судно;
    - Свідоцтво про придатність до плавання;
    - Суднове санітарне свідоцтво;
    - Ліцензію на право користування судновою радіостанцією.
    2.2.5 У разі необхідності ІДПН має право, відповідно до вимог чинних нормативних актів з безпеки мореплавства, затребувати й інші суднові документи (журнали, сертифікати, розклади та ін.), у тому числі і схему суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднювальних речовин і вод, які є на судні.
    2.2.6 Представники ІДПН мають право вимагати надання й інших документів, потреба в яких може виникнути у зв’язку з конкретними обставинами.
    2.2.7 Після прибуття у порт суден закордонного плавання оформлення їх прибуття здійснюється після проходження обов’язкових процедур прикордонного, митного та інших видів контролю.
    2.2.8 Прибуття у порт суден місцевого і приміського сполучення оформляється за дозволами, дійсними у межах термінів, визначених ІДПН, але які не перевищують терміну дії відповідних дозволів СКВ, портової санітарно-епідеміологічної станції і термінів дії суднових документів.
    3. Вихід суден з порту
    3.1 Перевірка готовності судна до виходу
    3.1.1 Перевірка готовності судна до виходу, незалежно від його прапора, здійснюється ІДПН з метою перевірки дійсності документів, наданих відповідно до положень п. 2.2.2–2.2.6, укомплектованості судна екіпажем, безпосереднього огляду судна, опитування членів екіпажу на предмет знання ними своїх обов’язків, уміння використовувати суднове устаткування, перевірки навиків боротьби за живучість судна і залишення його під час аварії.
    3.1.2 Перевірка документів проводиться з метою з’ясування їх наявності, легітимності, терміну дії і автентичності.
    3.1.3 При перевірці готовності судна до виходу, крім документів, перерахованих у пунктах 2.2.2–2.2.6 цих Обов’язкових постанов, мають бути перевірені:
    - наявність ідентифікаційних номерів (IMO/MMSI) на борту судна або надбудові, у машинному відділенні, на судновому рятувальному обладнанні і їх відповідність вказаним у суднових документах;
    - розрахунок остійності та міцності корпусу судна на початок і кінець майбутнього рейсу;
    - розрахунок і схема закріплення на судні палубних, великовагових і крупногабаритних вантажів;
    - дипломи і свідоцтва членів екіпажу;
    - план переходу на майбутній рейс;
    - наявність навігаційних карт та публікацій на майбутній перехід.
    3.1.4 Після завершення перевірки капітанові судна мають бути надані акти, що містять дані про її результати і всі виявлені недоліки, які належить усунути капітану судна або судновласнику.
    Акти огляду суден складаються за встановленою формою.
    3.1.5 Кожне судно до виходу з порту зобов’язане отримати дозвіл на вихід від капітана порту (Port Clearance Certificate).
    3.1.6 Капітан порту або особа, яка його заміщає, має право відмовити у видачі дозволу на вихід з порту, якщо:
    - судно не виконало розпоряджень ІДПН про усунення порушень, виявлених у ході перевірки і зафіксованих у відповідному акті;
    - відсутні необхідні суднові документи або закінчився термін їх дії;
    - окремі документи не відповідають фактичним даним, виявленим у результаті перевірки;
    - у членів екіпажу відсутні відповідні дипломи або свідоцтва;
    - екіпаж не укомплектовано згідно зі свідоцтвом про мінімальний склад екіпажу;
    - судно завантажено понад вантажну марку;
    - кількість людей на борту більша ніж кількість наявних рятувальних засобів;
    - крен судна перевищує 3°;
    - неналежний технічний стан водонепроникного закриття вантажних люків, лацпортів, горловин і т. ін., що може стати причиною загрозливого попадання забортної води всередину судна;
    - ненадійно закріплений палубний вантаж;
    - захаращений доступ до рятувальних засобів, проходів, пожежних гідрантів і водозливних отворів, а також засобів боротьби за живучість судна і місць посадки людей у рятувальні засоби палубним вантажем, тарою, предметами суднового постачання та іншим майном;
    - судно не укомплектовано аварійними, протипожежними та рятувальними засобами відповідно до встановлених норм постачання; - низький рівень підготовки екіпажу до боротьби за живучість судна;
    - район і умови здійснення майбутнього рейсу не відповідають обмеженням, зазначеним у суднових документах;
    - виявлено некомплектність або несправність апаратури ГМСЗЛБ;
    - на судні відсутні або несправні магнітні компаси, гірокомпаси, ехолоти або радіолокаційні станції;
    - наявні навігаційні чи гідрометеорологічні обставини, що перешкоджають виходу судна з порту;
    - не сплачено встановлені збори, штрафи та інші платежі;
    - є рішення уповноважених законодавством державних органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади з охорони навколишнього природного середовища і прикордонної служби).
    3.1.7 Капітан порту або особа, яка його заміщає, може затримати судно на зазначених вище підставах до усунення виявлених Інспекцією державного портового нагляду недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.
    3.1.8 Якщо недоліки неможливо усунути на місці, судну може бути надано дозвіл на перехід до найближчої судноремонтної верфі. У разі необхідності такий дозвіл узгоджується з Регістром судноплавства України.
    3.1.9 Про затримку судна негайно повідомляється судновласник.
    3.1.10 Витрати, пов’язані із здійсненням перевірки стану судна капітаном порту, передбачені розділом 3 цих Обов’язкових постанов, покладаються на судновласника.
    3.1.11 Якщо судну було дозволено вийти в море з певними недоліками, ІДПН повинна сповістити про ці недоліки адміністрацію наступного порту заходу судна, судновласнику, Адміністрації держави прапора, класифікаційне товариство, страхову компанію.
    3.2 Оформлення виходу з порту
    3.2.1 Для оформлення виходу з порту капітан судна повинен у письмовій формі повідомити про вихід ІДПН, диспетчера порту і лоцмана не пізніше ніж за 6 годин до запланованого часу виходу.
    Якщо тривалість стоянки короткочасна (до 6 годин), повідомлення про вихід слід подавати одночасно з оформленням прибуття у порт.
    3.2.2 Дозвіл на вихід у море надається за наявності на судні відповідних суднових документів, відсутності обставин, перерахованих у п. 3.1.6, 3.1.7 або за наявності інших достатніх підстав вважати, що судно відповідає вимогам безпеки мореплавства, а також якщо немає заборони на вихід судна з боку адміністрації порту і уповноважених законодавством державних органів (митної і прикордонної служб, санітарно-карантинного відділу, підрозділів Державної інспекції охорони Чорного моря та інших).
    3.2.3 Вихід суден оформляється в офісі ІДПН.
    3.2.4 При виході з порту суден закордонного плавання дозвіл на вихід оформляється до початку виконання відповідних процедур прикордонними, митними та іншими державними контролюючими підрозділами, але з дотриманням вимог, поставлених капітаном порту в частині безпеки судноплавства.
    3.2.5 Дозвіл на вихід з порту для українських суден ІДПН підтверджує штампом виходу, який ставить на суднову роль, а для іноземних суден видається «Дозвіл на вихід» (Port Clearance Certificate).
    3.2.6 Дозвіл на вихід з порту чинний впродовж 24 годин з моменту його надання.
    3.2.7 Якщо після отримання дозволу на вихід відбуваються зміни у складі екіпажу або в технічному стані судна, капітан судна зобов’язаний отримати новий дозвіл на вихід з порту.
    3.2.8 У разі затримки судна у порту довше зазначеного терміну, капітан судна повинен повідомити про це ІДПН і знову оформити дозвіл на вихід з порту.
    3.2.9 У період дії дозволу капітан судна інформує ІДПН про вихід судна по УКВ-радіо на 14 каналі. До АІС повинна бути внесена інформація про стан судна, яка є на час виходу.
    3.2.10 Вихід з порту суден, що постійно здійснюють плавання шляхами місцевого і приміського сполучень, здійснюється за дозволами, дійсними у межах термінів дії свідоцтва пожежної охорони, дозволів СКВ на вихід з порту і термінів дії суднових документів, але не більше як на 30 діб.
    3.2.11 За відсутності підстав для позачергової перевірки суден, що працюють у межах акваторії порту, дозвіл на вихід оформляється на термін до 30 діб у терміни, вказані у п. 2.1 і 2.8, з наданням ІДПН загальної декларації, суднових регістрових документів, дипломів екіпажу, дозволу санітарно-карантинних органів, акта останньої перевірки судна ІДПН і суднової ролі, засвідченої капітаном судна або кадровим підрозділом судновласника. Оформлення такого дозволу завершується проставленням штампу ІДПН на судновій ролі району плавання і дати закінчення дії дозволу.
    У період дії такого дозволу капітан судна при кожному відході від причалу, прибутті у порт (виході з порту) зобов’язаний запитати дозвіл в ІДПН по радіо або по телефону і доповісти про всі зміни в стані судна, його екіпажі, про термін дії дозволу на відхід і ким його видано.
    Якщо у складі екіпажу судна або в його технічному стані відбулися зміни під час дії дозволу на вихід, дозвіл анулюється з подальшим оформленням в ІДПН нового дозволу на вихід.
    3.2.12 Відхід буксирувальних суден за наявності на них екіпажу, очолюваного капітаном, повинен оформлятися самостійно, а в усіх інших випадках відхід буксирного каравану повинен оформлятися капітаном судна-буксирувальника.
    3.2.13 Оформляти відхід не потрібно, якщо судно виходить з порту за наказом капітана порту або особи, яка його заміщає, у зв’язку зі стихійним лихом або для надання допомоги суднам та людям, що терплять біду. Капітани таких суден зобов’язані по можливості повідомити інспекцію портового нагляду про свій вихід усіма доступними засобами.
    3.2.14 Вказаний у пункті 3.2.12 порядок не поширюється на вимоги, які висуваються до оформлення виходу суден у море прикордонною службою і митними органами.
    3.3 Оформлення виходу з акваторії порту оз. Донузлав
    3.3.1 Капітан судна, який планує вихід, повинен надати письмову заявку в IДПН та диспетчеру порту не пізніше ніж за 4 години до запланованого часу виходу.
    3.3.2 Якщо стоянка короткотривала (менше ніж 4 години), заявку на вихід слід подавати одночасно з оформленням прибуття.
    3.3.3 Заявка на вихід подається письмово. У заявці на вихід слід вказати:
    - найменування судна;
    - дедвейт, довжину, ширину та осадку судна;
    - час зняття з якоря (швартових);
    - пункт призначення;
    - маршрут переходу (номери рекомендованих шляхів);
    - швидкість руху і засоби зв’язку.
    3.3.4 За 30 хвилин до вказаного часу зняття судна з якоря (швартових) капітан судна повинен запитати дозвіл на вихід по УКВ-радіо на 14, 16 каналах в ІДПН та диспетчера порту.
    3.3.5 Дозвіл на вихід вважається дійсним впродовж 24 годин після вказаного часу виходу. Якщо протягом цього часу судно не знялося з якоря (швартових), дозвіл на вихід втрачає силу. У разі затримки виходу капітан судна зобов’язаний повідомити її причину і запитати повторний дозвіл на вихід у чергового капітана ІДПН.
    4. Плавання суден в акваторії порту
    4.1 Загальні положення
    4.1.1 Судна, що заходять до акваторії порту, незалежно від відомчої приналежності та прапора, повинні виконувати вимоги міжнародних морських конвенцій, прийнятих Україною, і відповідати умовам безпеки порту, навколишнього середовища, людського життя і самого судна, а також вимогам Обов’язкових постанов.
    4.1.2 Відсутність доказів наведеного вище або наявність серйозних порушень може призвести до затримання судна або накладення штрафу.
    4.1.3 Контрольний огляд судна з метою оцінки його придатності для плавання і дотримання правил запобігання забрудненню навколишнього середовища з суден організовує служба капітана порту відповідно до вимог КТМ України і «Положення про капітана морського торговельного порту України».
    4.1.4 Капітан порту або особа, яка його заміщає, має право заборонити експлуатацію судна, яке створює загрозу безпеці судноплавства і навколишнього середовища, до усунення порушень, виконання вимог нормативних актів і розпоряджень.
    4.1.5 Судноплавство в акваторії порту є регульованим. Капітани суден перед початком руху судна по акваторії порту зобов’язані отримати на це дозвіл від чергового капітана ІДПН.
    4.1.6 Дозвіл на рух в акваторії порту запитується за допомогою радіозв’язку УКВ-радіо на каналах 14, 16 у чергового капітана ІДПН – позивний «Євпаторія-портонагляд».
    4.1.7 Дозвіл на рух судна в порту дійсний протягом 30 хвилин.
    4.1.8 Для заходу/виходу суден у/з порту встановлено таку черговість (переважне право) для суден, незалежно від їх державної чи відомчої приналежності:
    - аварійні судна;
    - судна, що прямують для надання допомоги;
    - судна з важкохворими, котрих неможливо було зняти на зовнішньому рейді або судна з важкохворими, яких було знято ними на зовнішньому рейді;
    - пасажирські судна і пороми, що курсують за розкладом;
    - судна зі швидкопсувними вантажами;
    - лінійні судна;
    - судна, зайняті буксируванням;
    - інші судна, відповідно до черговості надходження заявок.
    4.1.9 У повсякденній діяльності послідовність або графік руху суден на вхід і вихід визначається диспетчером порту за узгодженням з ІДПН.
    4.2 Особливий порядок плавання суден в акваторії порту в оз. Донузлав
    4.2.1 Заборонено заходити в канал при обмеженій видимості, швидкості вітру понад 12 м/с і хвилюванні моря, що перевищує 3 бали.
    4.2.2 Під час руху каналом забороняється:
    - прямувати каналом одночасно двом і більше суднам зустрічними курсами;
    - здійснювати обгін;
    - ставати на якір у каналі (крім аварійних випадків) або швартуватися до берегової частини каналу;
    - рухатися каналом з попущеними якорями.
    4.3 Лоцманське проведення суден
    4.3.1 Лоцманське проведення в акваторії порту здійснюється лоцманами державного підприємства «Дельта-лоцман».
    4.3.2 Лоцманське проведення є обов’язковим для суден:
    - валовою місткістю 200 регістрових тонн і більше;
    - під іноземним прапором – незалежно від типу і тоннажу.
    4.3.3 Від обов’язкового лоцманського проведення звільняються:
    - кораблі і судна ВМС ЗС України;
    - кораблі і судна ДПС України;
    - судна державної установи «Держгідрографія»;
    - судна ДП «Євпаторійський морський торговельний порт», які мають дозвіл капітана порту на плавання без лоцмана.
    4.3.4 Перелік суден, що мають дозвіл капітана порту на плавання без лоцмана, надається службою капітана порту на адресу лоцманської організації.
    4.3.5 Лоцманське проведення і швартовні операції у порту здійснюються цілодобово.
    4.3.6 Крім випадків термінового заходу (виходу) судна за несприятливих погодних умов, пожежної небезпеки та з інших причин, що стосуються безпеки суден або портових споруд, лоцманське проведення здійснюється:
    - при швидкості вітру до 12 м/с;
    - при видимості не менше як 5 кбт.
    4.3.7 Судно, що прибуло до місця приймання лоцмана, повинно мати на кормовій щоглі сигнал «G» згідно з Міжнародним зводом сигналів.
    4.3.8 Посадка та висадка лоцмана здійснюється відповідно до вимог ІМО:
    - при підході до порту Євпаторія – біля східного буя мису Карантинний або в районі якірної стоянки № 382;
    - при підході до озера Донузлав – за 2 кбт на південний схід від буя Донузлавський осьовий або в районах якірних стоянок № 379 та № 381.
    4.3.9 Місце приймання (висадки) лоцмана може бути змінене за обопільною згодою лоцмана і капітана судна виходячи з умов забезпечення безпеки лоцмана, судна й інших учасників руху.
    Про зміну місця висадки і причини такої зміни лоцман повинен негайно інформувати чергового капітана ІДПН.
    4.3.10 Засоби доступу лоцмана на судно (лоцманський штормтрап, механічний підйомник) повинні відповідати вимогам безпеки згідно з правилами СОЛАС-74/78 та резолюцій ІМО: А.426 «Пристрій для висадки і посадки лоцманів на великовантажні судна» від 15.11.79; А.667 «Пристрій для передачі лоцмана» від 19.10.89.
    4.3.11 Капітан судна зобов’язаний забезпечити швидку та безпечну посадку/висадку лоцмана і лоцманського стажиста, не допускаючи при цьому пошкодження лоцманського судна (за наявності) або буксира порту, на якому перебуває лоцман. Під час погоджувальних дій та висадки лоцмана і лоцманського стажиста капітан судна зобов’язаний підтримувати зв’язок з лоцманським судном (за наявності) або буксиром, на якому перебуває лоцман, і погоджувати з ним свої дії.
    4.3.12 Лоцман має право відмовитися від висадки на судно, якщо засоби доступу на нього (лоцманський штормтрап, механічний підйомник) не відповідають вимогам безпеки, встановленим правилами СОЛАС-74/78.
    4.3.13 Прийом і висадка лоцмана здійснюються при хвилюванні моря не більше як 4 бали;
    4.3.14 Лоцман спрямовується на судно лоцманською організацією на підставі письмової заявки капітана судна або морського агента, уповноваженого судновласником, через диспетчера порту.
    Оповіщення лоцмана про прибуття судна у порт здійснюється не пізніше ніж за 24 години, з подальшим уточненням за 12 і 4 години. При тривалості переходу судна менше як 6 годин, капітан оповіщає про час прибуття відразу після виходу судна з порту з уточненням за 2 години до прибуття.
    В інформації вказуються:
    - назва, тип, радіопозивні, прапор судна, судновий ідентифікаційний номер ІМО, судновий ідентифікаційний номер морської рухомої служби (далі МMSI);
    - найменування судновласника (оператора і суднового агента);
    - найбільші довжина, ширина, висота борту, регістровий тоннаж (нетто, брутто, дедвейт);
    - фактична осадка носом і кормою (метри);
    - порт відходу;
    - порт, бухта, причал призначення і очікуваний час прибуття;
    - мета заходу;
    - найменування і кількість вантажу (баласту) і, якщо це необхідно, його особливі властивості, найменування одержувача вантажу і відправника вантажу;
    - наявність вантажу на верхній палубі;
    - кількість пасажирів і членів екіпажу, їх національність і стан здоров’я на момент заходу судна у порт;
    - запланований час і місце заходу у зону дії поста ВМС України;
    - маршрут плавання;
    - відомості про будь-які обмеження у керуванні судном і несправності суднового устаткування, які впливають на безпеку плавання судна;
    - потреба у лоцманові і буксирах;
    - чи планується у порту відкачування баласту і його кількість;
    - для суден, що буксирують об’єкти, слід вказати спосіб буксирування і максимальні розміри каравану.
    4.3.15 При виході з порту письмова заявка на лоцманське проведення подається не пізніше ніж за 2 години до повної готовності судна до виходу в море.
    4.3.16 У разі надзвичайних обставин, які загрожують життю і здоров’ю екіпажу або пасажирам судна, безпеці судна або береговим спорудам, а також при виникненні небезпеки для навколишнього середовища, заявка на лоцманське проведення приймається негайно і лоцман відбуває на судно за першої ж можливості.
    4.3.17 У разі неможливості висадки лоцмана на судно з будь-яких причин, лоцманське проведення здійснюється методом лідирування за лоцманським катером (за наявності) або буксиром, на якому перебуває лоцман, як при заході у порт, так і при виході з порту. Лоцман піднімається на судно за першої нагоди.
    4.3.18 Капітан повинен підтримувати зв’язок з лоцманським катером (за наявності) або буксиром, на якому перебуває лоцман, і погоджувати з ним свої дії.
    Зв’язок лоцмана із судном, яке проводиться, і буксирами забезпечення здійснюється на УКВ-частоті, канал 9. 4.3.19 Лоцманська квитанція оформляється і підписується капітаном судна у таких випадках:
    - при проведенні, коли лоцман знаходиться на судні;
    - при проведенні методом лідирування;
    - у разі відмови судна від послуг викликаного лоцмана.
    4.3.20 Лоцман, що прибув на борт судна і не розпочав роботу впродовж 1-ї години через неготовність судна до відходу або знімання з якоря (з вини судна, крім форс-мажорних обставин), зобов’язаний доповісти про це ІДПН порту і має право залишити судно. Неготовність судна в цьому випадку рахується як відмова від послуг викликаного лоцмана, і капітан судна зобов’язаний підписати лоцманську квитанцію за вихід, який не відбувся, вказавши причину, і сплатити виклик лоцмана за встановленими тарифами.
    4.4 Порядок плавання суден службово-допоміжного флоту порту та інших судновласників
    4.4.1 Плавання суден службово-допоміжного флоту (портові буксири, рятувальні і пожежні судна, лоцманські катери, судна-постачальники тощо), призначених для обслуговування і забезпечення вантажних і пасажирських суден та суден спеціального призначення, можливе тільки за погодних умов, що відповідають вказаним у їхніх документах на придатність до плавання, та з урахуванням фактичної, прогнозованої погоди й інших обмежень, встановлених для кожного конкретного судна.
    4.4.2 Прямуючи у портових водах зустрічними або пересічними курсами, судна службово-допоміжного флоту (далі – СДФ) зобов’язані поступатися дорогою вантажним, пасажирським суднам і суднам спеціального призначення.
    4.4.3 Плавання суден СДФ уздовж пляжних зон і підхід до причалів, розташованих у межах цих зон, повинно здійснюватися на мінімальній швидкості та при посиленому спостереженні за поверхнею моря.
    4.4.4 На підходах до причалів місцевих ліній судна СДФ повинні рухатися з такою швидкістю, щоб хвилювання, спричинене рухом судна, не перешкоджало безпечній стоянці суден вздовж причалів та посадці пасажирів.
    4.5 Обмеження для плавання маломірних суден і плавзасобів
    4.5.1 Тлумачення термінів:
    - «маломірне судно» – це самохідне судно з головними двигунами потужністю до 55 кВт і несамохідні або парусні судна валовою місткістю до 80 регістрових тонн, а також швидкохідні судна незалежно від потужності двигунів або валовою місткістю не більше як 10 регістрових тонн і несамохідні судна (веслові човни вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарки – вантажопідйомністю 150 і більше кілограмів, надувні судна – вантажопідйомністю 225 і більше кілограмів);
    - «плавзасіб» – це будь-який засіб, який не є судном, але пристосований для перевезення на ньому людей по воді: водний мотоцикл, водний велосипед, моторний гідродельтаплан, віндсерфінг та інші засоби, основні параметри яких не перевищують жодного із параметрів, встановлених для таких засобів.
    4.5.2 Плавання маломірних суден на акваторії порту здійснюється за дозволом та під контролем ІДПН.
    4.5.3 На акваторії порту і на рекомендованих шляхах руху суден використовувати маломірні судна забороняється:
    - за відсутності державної реєстрації;
    - за відсутності на борту документів, що підтверджують їх державну реєстрацію;
    - без проходження технічного огляду;
    - без бортових ідентифікаційних номерів і позначень;
    - з ідентифікаційними позначеннями неналежної якості;
    - з несправностями, що не допускають їх експлуатацію;
    - переобладнані без відповідного дозволу;
    - завантажені з порушенням правил завантаження і норм пасажиромісткості або не укомплектовані спорядженням;
    - якщо ними керують особи, що не мають відповідних свідоцтв та знань з керування цими суднами;
    - для лову риби з борту маломірних суден;
    - для організації купання у морі.
    4.5.4 Плавання плавзасобів на акваторії порту без погодження з капітаном порту або особою, яка його заміщає, забороняється.
    4.5.5 Плавання плавзасобів на частині акваторії порту, що прилягає до причалів порту, забороняється.
    5. Особливі випадки плавання суден у портових водах
    5.1 Виконання швартовних операцій
    5.1.1 Швартовні операції здійснюються цілодобово при силі вітру до 12 м/с. Місце швартування та номер причалу визначає диспетчер.
    5.1.2 Швартування суден до причалів можливе лише за умови, що довжина причального місця, призначеного для стоянки судна, на 10 відсотків перевищує довжину судна, яке має бути ошвартоване.
    5.1.3 При швартуванні суден на місці швартування обов’язково мають бути присутні берегові матроси, що беруть участь у швартуванні, та, у разі необхідності, черговий диспетчер або стивідор.
    5.1.4 З метою безпеки усі судна валовою місткістю понад 200 регістрових тонн, у тому числі і судна, що мають підрулюючий пристрій, при входженні у порт і виході з порту, при швартовних операціях, а також при зміні швартовного місця зобов’язані користуватися послугами буксирів та лоцмана:
    - для суден дедвейтом до 1 500 тонн – один буксир потужністю 1 200 к. с.;
    - для суховантажних суден загального призначення дедвейтом від 1 501 до 3 500 тонн – два буксири по 600 к. с. або два буксири потужністю 1 200 к. с. та 300 к. с.;
    - для накатних суден дедвейтом від 3 001 до 5 000 тонн – два буксири потужністю 1 200 к. с. та 300 к. с.
    5.1.5 В окремих випадках, коли порт не може виділити буксири потрібної потужності для проведення швартових операцій, рішення про використання при швартуванні одного з буксирів приймають капітан порту або особа, яка його заміщає, черговий лоцман та капітан судна.
    5.1.6 Швартовні операції із суднами, в яких виведені з експлуатації головний двигун, якірний або рульовий пристрій, можуть проводитися тільки з дозволу капітана порту або особи, яка його заміщає.
    5.2 Буксирування суден
    5.2.1 Буксирування суден у портових водах здійснюється відповідно до вимог керівних документів з буксирування і повинно відповідати вимогам безпеки та добрій морській практиці.
    5.2.2 Буксирування суден у портових водах забороняється при силі вітру понад 12 м/с, а для суден завдовжки 100 метрів і більше або висота борту яких понад 9 метрів у баласті, буксирування забороняється при швидкості вітру 9 м/с і більше.
    Гранично допустима довжина буксирного троса для використовування при буксируванні за кормою буксира не повинна перевищувати 50 м.
    5.2.3 Керівництво буксируванням здійснюють:
    - якщо на буксированому судні (об’єкті) присутній екіпаж, очолюваний капітаном, – капітан буксированого судна;
    - при буксируванні несамохідного судна або судна без екіпажу (незалежно від їх регістрової місткості) – капітан буксира;
    - при задіянні у буксируванні кількох буксирів – функції керівника виконує капітан найбільш потужного буксира;
    - у необхідних випадках капітани буксира і буксированого судна перед початком буксирувальної операції визначають керівника буксирування, про що роблять запис у своїх суднових журналах.
    5.2.4 До початку буксирування його керівник спільно з капітанами суден, що беруть участь у буксирувальній операції, погоджують порядок її проведення. Якщо буксирування здійснюється з лоцманським забезпеченням, то в узгодженні порядку її проведення бере участь також і лоцман. Усі питання і розбіжності, що виникли стосовно буксирування, вирішуються капітаном порту до початку буксирування.
    5.2.5 Керівництво буксируванням усіх інших суден і контроль за роботою буксирів у процесі буксирувальної операції здійснює капітан буксира.
    5.2.6 Керівник буксирування несе відповідальність за можливі пошкодження, завдані суднам та гідротехнічним спорудам під час буксирування.
    5.2.7 Порт не несе відповідальності за дії судноводіїв буксирних суден та за збитки, які можуть бути заподіяні в результаті пошкоджень, завданих буксиром під час буксирування буксированому судну, іншим суднам і портовим спорудам, або за заподіяння шкоди життю і здоров’ю членів екіпажів буксира та буксированих суден, іншим особам, задіяним у буксируванні.
    5.2.8 При буксируванні усіх суден (як самохідних, так і несамохідних) повинні застосовуватися звукові сигнали, як цього вимагають Правила сигналізації між буксиром і буксированим судном на акваторії порту, а також використовуватися радіотелефон на 14 каналі УКХ.
    5.2.9 Заявка на буксирування подається у письмовій формі диспетчерові порту або по радіотелефону на 14 каналі УКХ не пізніше ніж за 2 години до початку буксирування.
    5.2.10 Буксироване судно не має права зніматися з якоря (швартовів) до прийняття (подачі) і закріплення буксирного троса.
    5.2.11 Судна, що користуються послугами портових буксирів, зобов’язані мати для буксирування надійні буксирні троси з відповідним сертифікатом. Якщо на буксированому судні немає екіпажу, подачу буксирних тросів забезпечує екіпаж буксира.
    5.2.12 Головний двигун буксированого судна можна використовувати тільки у виняткових випадках. Про кожний такий випадок капітан буксированого судна зобов’язаний оповіщати капітанів буксирів і не допускати аварійних ситуацій щодо буксирів.
    5.2.13 Капітан судна, який планує відхід від причалу за допомогою буксира, або його агент зобов’язані оформити наряд на буксирування до відходу судна і узгодити час роботи буксира. Після закінчення роботи буксира повідомити про це по УКВ-радіо на 14 каналі.
    5.3 Водолазні роботи у порту
    5.3.1 Для проведення водолазних робіт у порту замовник робіт подає письмову заявку на ім’я капітана порту та диспетчерові, а також її копію.
    5.3.2 Водолазні роботи у порту можуть виконуватися тільки тими підприємствами, установами і організаціями, які мають відповідний дозвіл на виконання спеціальних робіт.
    5.3.3 Дозвіл на виконання водолазних робіт надає капітан порту.
    5.3.4 Під час виконання водолазних робіт на судні, яке забезпечує ці роботи, обов’язково мають бути підняті вогні і знаки відповідно до ст. 27 (d), (e) МПЗЗС-72 і прапор A (Alfa) за Міжнародним зводом сигналів.
    5.3.5 Водолазному судну, довжина якого до 7 м, забороняється проводити водолазні роботи у темну пору доби.
    5.3.6 Усі судна при проходженні місця водолазних робіт зобов’язані знизити швидкість і рухатися з найменшою швидкістю, при якій забезпечується керованість судна.
    5.3.7 У разі неможливості виконання умови п. 5.3.6 (при необхідності швартування судна до причалів, виконання буксирної операції тощо), водолазні роботи мають бути тимчасово припинені до закінчення такого роду операцій.
    5.3.8 Заборонено суднам підходити до місця проведення водолазних робіт, швартуватися до водолазного судна або до борту судна і причалу, біля яких проводяться водолазні роботи.
    5.3.9 Кидати якір дозволяється не ближче як за 200 метрів від місця проведення водолазних робіт.
    5.3.10 Водолазні роботи припиняються:
    - при швидкості вітру понад 12 м/с;
    - при температурі повітря нижчій за –10 °С;
    - за розпорядженням чергового капітана ІДПН.
    5.3.11 Під час проведення водолазних робіт на судні мають бути присутні капітан або його старший помічник, які зобов’язані забезпечити безпеку роботи водолазних фахівців відповідно до «Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах».
    5.4 Плавання суден у льодових умовах
    5.4.1 При появі на морі крижаного покриву рух усіх суден на акваторії порту здійснюється тільки з дозволу капітана порту.
    5.4.2 Заявки на всі види криголамного забезпечення капітан судна повинен подавати капітану порту не пізніше ніж за 4 години до передбачуваного початку криголамного проведення.
    5.5 Плавання суден в умовах поганої видимості
    5.5.1 В умовах поганої видимості, коли видимість не перевищує 1 милю, на акваторії порту одночасний рух двох і більше суден не допускається.
    5.5.2 При входженні в туман, густу млу, дощ або сніговий заряд під час плавання на акваторії порту судна, що не мають радіотехнічних засобів для плавання в тумані, повинні зійти з рекомендованого шляху (каналу, фарватеру), стати на якір або пришвартуватися до найближчого причалу і чекати поліпшення видимості, повідомивши про це чергового ІДПН.
    6. Стоянка суден
    6.1 Стоянка суден на рейді
    6.1.1 Судна, що прибувають у порт, до надання їм причалу, стають на якір на якірній стоянці № 382, а ті, що прибувають у район порту в озері Донузлав – на якірних стоянках № 381 або № 378.
    6.1.2 Ставати на якір на фарватерах, рекомендованих шляхах і на підходах до причалів порту заборонено. Дозвіл на поставлення судна на якір дає черговий капітан ІДПН.
    6.1.3 Вітер південних напрямків силою понад 9 м/с спричиняє на рейді порту хвилювання, тому стоянка суден тут утруднена.
    У районі якірної стоянки № 382 при прогнозованій або фактичній швидкості вітру понад 15 м/с від південного до південно-західного напрямків ставити судна не рекомендується.
    6.1.4 Капітан судна, яке стоїть на якорі, зобов’язаний дати доручення вахтовому помічнику щодо вжиття необхідних заходів для безпечної стоянки судна. У разі виявлення дрейфу судна вахтовий помічник капітана зобов’язаний негайно доповісти про це капітану.
    6.1.5 У випадку, що не терпить зволікання, капітан має право самостійно змінити місце якірної стоянки, обов’язково повідомивши про це в ІДПН. Зміна місця якірної стоянки судна дрейфом забороняється.
    6.1.6 Дозвіл на зняття з місць якірних стоянок № 381 і № 378 надає черговий капітан ІДПН.
    6.1.7 Усі судна, що стоять на якірних стоянках, зобов’язані постійно нести радіовахту на 14 каналі УКХ.
    6.1.8 Судна, що стоять на зовнішньому і внутрішньому рейдах озера Донузлав, додатково повинні нести сигнальну вахту для зв’язку з рейдовим постом і катерами рейдової служби військової частини на 16 каналі УКХ.
    6.1.9 Сполучення з берегом суден, що стоять на рейді, дозволяється лише при хвилюванні моря, що не перевищує 3 бали, і здійснюється пасажирськими катерами портового флоту або буксиром.
    6.1.10 Під час стоянки на якорі забороняється:
    - без дозволу чергового капітана ІДПН проводити будь-які маневри, спускати на воду шлюпки, боти, плоти;
    - викидати за борт сміття, відходи, різні речі та забруднювати море нафтопродуктами;
    - займатися ловлею риби.
    6.2 Стоянка суден біля причалів
    6.2.1 Під час стоянки у порту капітан судна або особа, яка його заміщає, зобов’язані забезпечити дотримання екіпажем судна й особами, які перебувають на судні, вимог усіх чинних правил, а також розпоряджень адміністрації порту.
    6.2.2 Усі вказівки портового нагляду і диспетчерської служби порту стосовно питань стоянки суден є обов’язковими до виконання для власників і капітанів суден.
    6.2.3 Стоянка суден, ошвартованих лагом, забороняється. Як виняток, така стоянка можлива тимчасово після узгодження з капітаном порту.
    6.2.4 Розміщення суден портового флоту на період нічного відстою і ремонту здійснюється диспетчером порту з дозволу ІДПН. Відстій суден портового флоту організовується за схемою, складеною капітаном-наставником та затвердженою капітаном порту і узгодженою з черговим ІДПН.
    6.2.5 Виведення з експлуатації головних двигунів, а також допоміжних двигунів, які забезпечують роботу швартового і якірного пристроїв, можливе тільки з дозволу капітана порту та диспетчера; для суден портового флоту – за умови забезпечення безпечної стоянки та попереднього узгодження з диспетчером та капітаном порту.
    6.2.6 Спуск на воду і плавання по акваторії порту катерів, шлюпок, ботів тощо, які належать суднам, що стоять у порту, можливі тільки з дозволу чергового ІДПН і місцевих органів прикордонної служби.
    6.2.7 Ілюмінатори на борту судна, яким судно обернено убік причалу, при стоянці у порту мають бути обов’язково задраєні.
    6.2.8 Піднімати на суднах і портальних кранах різні ілюмінаційні вогні, які можуть бути прийняті за навігаційні, забороняється.
    6.3 Забезпечення безпечної стоянки суден
    6.3.1 Особливо небезпечними для порту є вітри від північно-східного до південно-західного (через південь) напрямків, які перевищують 6 балів.
    Оповіщення суден, що перебувають на рейді або біля причалів порту про очікувану погоду, а також про її різке погіршення здійснюється через чергового капітана ІДПН по УКХ радіотелефонному зв’язку на 14 каналі.
    6.3.2 При отриманні штормового попередження або при наявних ознаках погіршення погоди капітани суден повинні вжити заходів для забезпечення безпеки судну.
    З цією метою під час стоянки у порту на судні цілодобово повинна перебувати необхідна кількість членів екіпажу, достатня для забезпечення організації роботи судна і/або екстреного виходу судна з порту в море чи до місця якірної стоянки. При відтискному вітрі капітани суден мають право вимагати від адміністрації порту буксир для забезпечення безпечної стоянки судна.
    6.3.3 Усі судна, що стоять біля причалів і на рейді, після отримання штормового попередження повинні бути приведені у стан підвищеної готовності до виходу в море.
    6.3.4 Для забезпечення безпечної стоянки суден у порту затверджено такі запобіжні заходи:
    - при стоянці у порту на судні повинно знаходитися 25 % членів екіпажу, що дозволить організувати і виконати передбачені судновими планами заходи боротьби за живучість судна;
    - судна місткістю понад 200 регістрових тонн повинні бути готовими відійти від причалів порту на якірне місце при фактичному досягненні вітрами від південно-східного до південно-західного (через південь) напрямків швидкості 12 м/с;
    - при вітрі швидкістю 12 м/с і більше від північно-східного до південно-західного (через південь) напрямків судна валовою місткістю до 200 регістрових тонн повинні бути готовими за розпорядженням чергового капітана ІДПН стати кормою до причалу з киданням якорів;
    - пасажирські катери, СДФ, судна портового флоту і сторонніх організацій, а також судна місткістю до 200 регістрових тонн і маломірні судна на випадок особливо небезпечних гідрометеорологічних явищ за розпорядженням ІДПН повинні бути готові відійти на спеціально відведені місця відстою.
    6.3.5 Розпорядження чергового капітана ІДПН про проведення необхідних заходів з безпеки суден капітани усіх суден, що знаходяться в порту, повинні виконувати беззаперечно.
    6.3.6 На усіх суднах, що стоять у порту, незалежно від їх розмірів і приналежності, повинні виставлятися вахтові біля трапа. Вахтова служба судна зобов’язана знати та мати засоби для зв’язку з портовим наглядом, диспетчером порту, пожежною службою порту і правоохоронними органами.
    6.4 Стоянка у порту маломірних суден і плавзасобів
    6.4.1 Маломірні судна швартуються до причалу з дозволу чергового капітана ІДПН.
    6.4.2 Швартування до причалів і стоянка у порту плавзасобів можлива лише після попереднього узгодження.
    6.4.3 Стоянка маломірних суден, на борту яких не нанесено ідентифікаційних позначень, може бути дозволена тільки після з’ясування причин відсутності таких позначень та надання письмового розпорядження капітану судна про термінове усунення порушення.
    6.4.4 Маломірні судна повинні стояти тільки у місцях, вказаних черговим диспетчером порту.
    6.5 Зміна місць стоянки
    6.5.1 Судно не має права змінювати місце стоянки у порту без дозволу чергового ІДПН.
    6.5.2 Розпорядження судну про необхідність, у зв’язку з потребами порту, змінити швартовне місце, а також про відхід судна від причалу на рейд, дає черговий ІДПН.
    6.5.3 Про майбутню зміну місця стоянки черговий диспетчер порту повинен повідомити агента, капітана судна, чергового ІДПН у робочий час не пізніше ніж за 2 години.
    6.5.4 У разі запланованої зміни швартовного місця в період від 17-ої до 8-ої години наступного дня, порт зобов’язаний інформувати агента, капітана, чергового ІДПН до 17-ої години цього ж дня.
    6.5.5 Якщо судно не виконає вимог порту щодо звільнення причалу, капітан судна (судновласник) несе відповідальність за завдані у зв’язку з цим збитки.
    6.5.6 Капітани суден для забезпечення зміни місця швартування судна зобов’язані користуватися послугами лоцманської служби, своєчасно подавши заявку, але не пізніше як за 2 години до зазначеного терміну переставлення.
    6.5.7 Перетягування уздовж причалів на швартових дозволяється без лоцмана, а між причалами 4-5 та 2-3 з дозволу та за присутності чергового капітана ІДПН.
    6.5.8 Портові берегові матроси забезпечують швартовні операції на причалі.
    6.6 Умови стоянки суден на приколі та ремонті у порту у зимовий період
    6.6.1 Порядок здійснення зимової стоянки і стоянки на приколі суден, які належать порту, визначається наказом начальника порту, узгодженим з капітаном порту.
    6.6.2 Рішення про можливість зимового відстою, стоянки на ремонті (більше як 48 годин) або на приколі суден інших судновласників у кожному конкретному випадку приймається начальником порту за узгодженням з капітаном порту за заявкою судновласника, його агента або капітана судна.
    Взаємини між портом і такими судновласниками з питань зимової стоянки на ремонті або стоянки на приколі їхніх суден регулюються господарськими договорами, згідно з якими визначаються:
    - місце для стоянки судна;
    - порядок підготовки судна до зимової стоянки, ремонту або відстою;
    - відповідальні за безпеку стоянки судна;
    - порядок організації вахти і охорони, включаючи протипожежну;
    - мінімальний склад екіпажу;
    - порядок здійснення зв’язку з черговим ІПДН та відповідними службами порту;
    - плани заходів по забезпеченню роботи судна у період його зимової стоянки, на ремонті або на приколі;
    - обов’язкова наявність на судні відповідних суднових документів, які засвідчують його державну реєстрацію.
    7. Про запобігання забрудненню портових вод нафтопродуктами, шкідливими речовинами і стічними водами
    7.1 Запобігання забрудненню навколишнього середовища
    7.1.1 Судна, що стоять у порту, зобов’язані виконувати усі застосовні до них вимоги Міжнародної конвенції із запобігання забрудненню із суден 1973 року, зміненою Протоколом 1978 року до неї.
    7.1.2 Капітани суден повинні негайно сповіщати черговому ІДПН та диспетчеру порту про всі випадки навмисного і ненавмисного скидання будь-яких шкідливих, токсичних або отруйних речовин на акваторії порту як зі свого судна, так і з будь-якого іншого, а також про виявлені забруднення акваторії.
    7.1.3 Скидати за борт будь-які речовини у межах акваторії порту категорично забороняється.
    7.1.4 Порт забезпечує приймання льяльних вод, господарсько-побутових (стічних) вод тільки із суден портового флоту. 7.1.5 Для запобігання забрудненню акваторії порту обов’язковими до виконання є такі заходи:
    - на усіх суднах відповідальні особи із суднового екіпажу повинні закрити усі пристрої, призначені для скидання забруднювальних речовин, зокрема вод, які їх містять, зробивши відповідний запис про це у судновому журналі;
    - після закінчення швартування судна у порту або після постановки судна на якір на акваторії порту, а також перед початком проведення робіт у межах акваторії порту суднами сторонніх організацій інспектор ІДПН здійснює пломбування суднових пристроїв (клапанів, клінкетів, кінгстонів, заглушок, кранів, люків тощо) (далі – пристрої) з метою запобігання самовільного скидання із суден вод, заборонених до скидання. (Перелік пристроїв, які підлягають пломбуванню, визначається інспектором ІДПН разом з капітаном або уповноваженою капітаном судна особою);
    - з метою своєчасного інформування капітанів суден про вимоги, які висуваються до опломбовування, капітан порту надсилає на судна (через суднових агентів) відповідне повідомлення для капітана і екіпажу судна;
    - при будь-яких операціях з нафтою, нафтопродуктами, нафтовмісними водами та іншими шкідливими речовинами необхідно герметично закрити шпігати на палубі, установити піддони під місцями з’єднування шлангів при бункеруванні суден, що унеможливить забруднення акваторії порту;
    - проведення ремонтних робіт на судні (оббивання і фарбування корпусу) здійснюється з дозволу чергового ІДПН та з дотриманням заходів, що виключають забруднення акваторії порту.
    7.1.6 Судна, що прямують у порт, при вході у Чорне море зобов’язані змінити ізольований баласт, взятий в інших районах Світового океану, на води Чорного моря, про що обов’язково слід зробити відповідний запис у судновому журналі.
    Відкачування за борт ізольованого баласту на акваторії порту може проводитися спеціально призначеними для цього судновими насосами по окремих трубопроводах тільки після проведення лабораторного аналізу на вміст у ньому нафтопродуктів, заліза і зважених речовин та отримання дозволу від Державної інспекції з охорони Чорного моря.
    Відкачування здійснюється під наглядом представника ІДПН у світлу пору доби.
    7.1.7 Суднова документація, що стосується питань охорони навколишнього середовища, повинна бути готова до негайного її пред’явлення у будь-який час на вимогу портової адміністрації.
    8. Вантажні операції у порту
    8.1 Спеціалізація причалів
    8.1.1 Переробка вантажів проводиться на причалах порту № 2, 3, 4, 5, 6 та на причалі б/н Північної і причалі № 1 Південної кіс, розташованих в акваторії порту оз. Донузлав.
    На причалах № 3, 4 переробка вантажів із суден типу ро-ро/ferry здійснюється силами і засобами порту та судновими вантажними засобами.
    На причалах № 4–6 здійснюється переробка генеральних вантажів.
    Переробка вантажів на причалах № 1 та Північної коси проводиться обладнанням та засобами порту. Вантажні операції з небезпечними вантажами у порту не здійснюються.
    Вантажні операції з хімічними вантажами у порту не здійснюються, за винятком герметично упакованих, що забезпечує безпечну обробку цих вантажів.
    Переробка вантажів на рейді порту не проводиться.
    При проведенні вантажних робіт на рейдах вантажного району капітани суден повинні самостійно вживати всіх заходів для забезпечення безпеки суден з урахуванням гідрометеорологічних умов, протипожежної безпеки і запобігання забрудненню моря.
    8.1.2 При проведенні вантажних робіт силами і засобами клієнтури, остання зобов’язана погоджувати свої дії з диспетчером порту.
    8.2 Технічне забезпечення причалів
    Для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт порт має у своєму розпорядженні мобільні крани вантажопідйомністю від 16 до 30 т, автонавантажувачі, два портальні крани вантажопідйомністю 5 т, що працюють у порту, і два портальні крани вантажопідйомністю 10 і 16 т, що працюють у порту в оз. Донузлав.
    При швидкості вітру більше як 15 м/с і хвилюванні моря понад 4 бали робота портальних кранів припиняється.
    8.3 Контроль безпеки завантаження судна
    До виходу судна в море капітан судна повинен надати в ІДПН розрахунок остійності судна, діаграму статистичної остійності, вказавши при цьому виправлену і допустиму метацентричну висоту.
    Відхід судна або вихід його на рейд оформляються тільки після перевірки представником ІДПН відповідності фактичного завантаження попередньо наданому вантажному плану.
    8.4 Зберігання вантажів
    8.4.1 Транзитні вантажі, що переробляються у порту, зберігаються на закритому складі площею близько 200 м2. Решта вантажів зберігається на відкритих складських майданчиках.
    8.4.2 Зберігання і складування вантажів на закритому вантажному складі і на відкритих майданчиках здійснюється відповідно до затвердженої технологічної схеми і схем розміщення вантажів у порту роздільно за накладними або коносаментними партіями з таким розрахунком, щоб партії вантажів можна було відвантажувати в порядку черговості їх прибуття.
    8.4.3 Порт надає послугу з підготовки вантажів до складування.
    9. Пасажирські операції у порту та в зоні відповідальності порту
    9.1 Перевезення пасажирів
    9.1.1 Порт приймає і обслуговує пасажирів місцевого, міжміського і міжнародного сполучень, а також обслуговує морські прогулянки.
    9.1.2 Посадка і висадка пасажирів місцевих і міжміських рейсів проводиться з причалу № 6.
    Посадка і висадка пасажирів міжнародних рейсів проводиться у порту з причалів № 4–6 (через морський вокзал). Посадка і висадка пасажирів при організації морських прогулянок проводиться на пасажирських причалах порту і причалах інших відомств, на які в установленому порядку видано дозвіл на здійснення пасажирських перевезень.
    9.2 Пасажирські операції
    9.2.1 Порт здійснює такі операції по забезпеченню перевезень пасажирів:
    - готує причали до швартування суден;
    - готує причали для посадки і висадки пасажирів;
    - забезпечує порядок на причалі біля трапа судна під час посадки і висадки пасажирів;
    - оповіщає пасажирів за допомогою берегової радіотрансляційної мережі про місце проведення, години початку та закінчення реєстрації, години початку та закінчення посадки на судно, час прибуття судна у порт і початок висадки пасажирів;
    - розміщує у районі місця реєстрації пасажирів і посадки їх на судно відповідні покажчики й оголошення про початок і закінчення реєстрації і посадки;
    - визначає порядок руху пасажирів територією морського вокзалу за допомогою стаціонарних і переносних покажчиків, радіоінформації і шляхом створення коридорів з переносних огорож;
    - готує багажні відділення і камери схову ручної поклажі для приймання і видачі багажу, видачі і доставки на борт судна ручної поклажі, здійснення інших операцій з багажем і ручною поклажею;
    - організовує продаж квитків на пасажирські судна;
    - приймає для перевезення і видає багаж;
    - приймає на зберігання і видає ручну поклажу;
    - надає необхідну інформацію з питань морських перевезень;
    - надає пасажирам можливість вільного перебування у залах очікування морського вокзалу під час прибуття або відправлення суден;
    - забезпечує пасажирів продовольчими товарами (кафе у будівлі готелю порту);
    - забезпечує надання невідкладної медичної допомоги;
    - забезпечує пасажирам можливість вільно користуватися на морському вокзалі умивальними кімнатами і приміщеннями для справляння природних потреб;
    - надає інші послуги.
    Крім цього, порт виділяє приміщення для проходження пасажирами:
    - прикордонного і митного контролів (для пасажирів міжнародних рейсів);
    - санітарного контролю (на вимогу органів державного санітарного контролю);
    - екологічного контролю (на вимогу органів Міністерства екології і природних ресурсів).
    9.2.2 Посадку, висадку і реєстрацію пасажирів організовує перевізник і здійснює їх відповідно до вимог чинних Правил перевезення пасажирів і багажу.
    9.2.3 Контроль за безпекою посадки і висадки пасажирів на причалах порту здійснює черговий морського вокзалу, а на причалах місцевого сполучення – черговий береговий матрос і капітани пасажирських суден.
    9.3 Обслуговування міжміських і міжнародних перевезень
    9.3.1 Приймання багажу здійснюється на спеціально відведених складських майданчиках або у приміщеннях. На прийнятий для перевезення багаж пасажирові видається багажна квитанція.
    Про місце, терміни і порядок приймання багажу пасажир інформується при придбанні проїзного квитка.
    9.3.2 Реєстрація пасажирів організовується перевізником або його агентом і проводиться на березі у приміщенні морського вокзалу або на майданчиках, спеціально відведених для цих цілей адміністрацією порту.
    Про місце проведення, терміни початку і закінчення реєстрації пасажири інформуються по радіотрансляційній мережі пасажирського вокзалу і за допомогою суднових гучномовних пристроїв, а також шляхом розміщення в районі місця посадки на судно відповідних покажчиків і оголошень.
    9.3.3 Митний контроль здійснюється тільки відносно пасажирів міжнародних перевезень.
    Митний контроль, що полягає у персональному огляді пасажирів і огляді їх багажу, здійснюється в оглядовому залі на морському вокзалі. Багаж пасажирів може також оглядатися у складському приміщенні, де він зберігається після здавання його пасажиром.
    В окремих випадках, за рішенням митних органів, огляд багажу може проводитися безпосередньо на борту судна.
    9.3.4 Прикордонний контроль здійснюється тільки стосовно пасажирів міжнародних перевезень.
    При виїзді пасажира за межі України прикордонний контроль є завершальним контролем після проходження пасажиром реєстрації і митного контролю. При в’їзді пасажира в Україну прикордонний контроль передує митному.
    Прикордонний контроль включає:
    - паспортний контроль;
    - виконання доручень правоохоронних органів;
    - контроль за особами, яким в установленому порядку заборонений в’їзд до України;
    - виявлення викраденого автомототранспорту;
    - адміністративно-правові і карно-процесуальні дії у поєднанні з оперативно-розшуковими заходами;
    - інші дії, визначені нормативно-правовими актами України.
    Основним документом, який при проведенні паспортного контролю надає прикордонній службі індивідуальні відомості про пасажирів, є паспорт або офіційні документи, що визнаються замість нього, які засвідчують особу пасажира.
    9.4 Організація місцевих перевезень та розважальних заходів для пасажирів від м. Лукул до м. Тарханкут
    9.4.1 Перевезення пасажирів на місцевих лініях і організація морських прогулянок здійснюються суднами портового флоту та іншими суднами за умови дотримання ними вимог безпеки судноплавства при пасажирських перевезеннях.
    9.4.2 Власники пасажирських причалів, пірсів, інших споруд, призначених для посадки і висадки пасажирів (від м. Лукул до м. Тарханкут) зобов’язані забезпечити справний технічний стан цих споруд, а також повну безпеку операцій з посадки і висадки пасажирів, яка б виключала нещасні випадки з пасажирами. Порт не несе відповідальності за безпеку пасажирів, що користуються приватними ГТС.
    9.4.3 Посадка/висадка пасажирів проводиться тільки після повного закріплення судна біля причалу. Посадку/висадку пасажирів через інші судна, що стоять лагом до судна, яке приймає або висаджує пасажирів, заборонено.
    9.4.4 На палубі пасажирського судна з пасажирами, незалежно від часу доби і погодних умов, зобов’язаний постійно знаходитися вахтовий матрос.
    9.4.5 Біля усіх причалів та на базах стоянки маломірного флоту, незалежно від їх відомчої приналежності, на узбережжі від м. Лукул до м. Тарханкут, між якими здійснюються пасажирські перевезення, встановлюється заборонена зона, у межах якої плавання людей, суден і плавзасобів суворо забороняється.
    У порту заборонена зона тягнеться на 50 м у кожну сторону від причалу і на 300 м у море від краю причалу. Заборонені зони призначаються для безпечного маневрування пасажирських суден, що здійснюють швартовні операції, пов’язані з посадкою/висадкою пасажирів.
    Відповідальність за перебування у забороненій зоні людей і плавзасобів несуть керівники організацій, у підпорядкуванні яких знаходяться прилеглі до причалів пляжі, човнові станції і т. ін. Щоб уникнути цього, вони зобов’язані:
    - до початку літньої навігації забезпечити заборонені зони огорожею відповідно до узгоджених з портом схем;
    - у період навігації організовувати обов’язкове оповіщення присутніх по радіотрансляції про заборону запливу людей і плавзасобів у межі забороненої зони, щоб уникнути травм, загибелі людей або пошкодження плавзасобів.
    За шкоду, заподіяну життю і здоров’ю людей, і пошкодження плавзасобів, що знаходяться у межах заборонених зон, порт відповідальності не несе.
    9.4.6 Перевезення пасажирів при хвилюванні моря 4 бали і більше забороняється.
    9.4.7 На підході до причалів місцевих ліній усі судна повинні рухатися з безпечною швидкістю, щоб хвилювання, спричинене рухом судна, не перешкоджало безпечній стоянці суден біля причалів і посадці/ висадці пасажирів.
    9.4.8 Судна на підводних крилах при підході до порту, починаючи від буя Східний, та при підході до причалів місцевих ліній, починаючи з відстані 3 кбт від причалів, повинні здійснювати плавання до місця швартування у водотонажному стані.
    9.4.9 Власники усіх причалів, пірсів, баз утримання маломірного флоту, розташованих у зоні відповідальності порту за забезпечення безпеки мореплавства, щорічно за станом на 1 січня надають капітанові порту дані вимірювання прохідних глибин біля причалів.
    10. Забезпечення порядку на території порту
    10.1 Загальні положення
    10.1.1 На території порту діє спеціальний режим пропуску людей, транспортних засобів і вантажів, їх перебування і пересування у порту, охорони об’єктів, що знаходяться у порту, і майна.
    10.1.2 Забезпечують дію режиму пропускання, перебування і пересування людей і транспорту у порту працівники охорони порту спільно з підрозділами місцевих органів прикордонної служби.
    10.1.3 Загальний контроль за дотриманням режиму перебування і пересування у порту здійснює адміністрація порту.
    10.2 Перепускна система й охорона порту
    10.2.1 З метою запобігання несанкціонованому і неконтрольованому проникненню на територію порту фізичних осіб, транспортних засобів, а також ввезенню і вивезенню вантажу й інших предметів територія порту захищена і обладнана одним контрольно-перепускним пунктом (далі – КПП), призначеним для перепуску людей і проїзду автотранспорту, який контролюється працівниками охорони порту, та одним перепускним пунктом для пасажирів на морському вокзалі.
    10.2.2 Люди і транспортні засоби допускаються на територію порту тільки за наявності постійної, тимчасової або разової перепустки встановленої портом форми.
    Постійні перепустки оформляються відділом кадрів порту, а тимчасові – черговим готелю порту.
    Право безперешкодного проходу (проїзду) на територію порту за посадовим посвідченням для виконання службових обов’язків надається працівникам:
    - Міністерства інфраструктури України;
    - Укрморрічфлоту;
    - Держфлотінспекції України;
    - Інспекції Головного державного реєстратора флоту;
    - Державної установи «Держгідрографія»;
    - інших компетентних органів виконавчої влади, вільний прохід яких на територію портів, як піднаглядних їм об’єктів, передбачений чинним законодавством України.
    Прохід людей і проїзд транспорту у порт або з порту здійснюється тільки через КПП.
    10.2.3 Вивіз і винесення вантажу і матеріальних цінностей з порту дозволяється тільки за наявності матеріальної перепустки. Матеріальна перепустка не дає права на вихід з порту людям.
    10.2.4 Прохід через КПП членів екіпажів українських суден, що стоять у порту, вирішується при пред’явленні суднової ролі і документа, що засвідчує особу.
    Родичі членів екіпажів цих суден допускаються у порт за разовими перепустками, які видаються у бюро перепусток порту на підставі:
    - листа судновласника, який подається при підході судна до порту, з переліком осіб, котрі планують відвідати судно;
    - заявки, підписаної капітаном судна або старшим помічником капітана і завіреної судновою печаткою (під час стоянки судна у порту).
    10.2.5 Члени екіпажів іноземних суден можуть сходити на берег за спеціальними перепустками, які видаються в установленому порядку керівником місцевого підрозділу прикордонної служби.
    10.2.6 Багаж пасажирів суден закордонного плавання і особисті речі членів екіпажів суден, що здійснюють міжнародні перевезення, можуть бути винесені або вивезені з порту тільки на підставі письмового дозволу митних органів.
    10.2.7 В’їзд на територію порту пожежника, оперативно-пожежного і санітарного транспорту можливий у будь-який час без проведення огляду.
    При виїзді з порту ці транспортні засоби підлягають контролю на загальних умовах.
    10.2.8 Усі особи, що перебувають на території порту, зобов’язані мати при собі документи, які засвідчують їх особу, і постійні або тимчасові перепустки, або інші документи, що дають право на перебування на території порту, і пред’являти їх на першу вимогу посадових осіб порту, охорони порту і представників прикордонної служби.
    10.3 Охорона вантажів та іншого майна у порту
    10.3.1 Спеціальних підрозділів, що здійснюють охорону вантажів та іншого майна, що знаходиться на території порту, порт не має. За збереження вантажів, що складуються на відкритих майданчиках і в закритих складах порту, відповідальність несуть працівники відповідного вантажного району, ділянки, терміналу.
    10.3.2 Охорону суден, які стоять у порту і на рейді, вантажів, що знаходяться на суднах, і суднового майна забезпечує судновласник.
    10.3.3 Клієнтурі порту дозволяється залишати вантажі та інші матеріальні цінності на причалах і інших ділянках порту тільки за умови відповідно задокументованої їх здачі порту. За збереження майна, яке не здано порту в установленому порядку, порт відповідальності не несе.
    10.4 Рух і стоянка транспортних засобів. Рух пішоходів
    10.4.1 Рух і стоянка усіх видів транспорту, а також рух пішоходів на території порту здійснюються відповідно до чинних Правил дорожнього руху.
    10.4.2 Водії автотранспортних засобів, які перебувають на території порту, повинні мати при собі і пред’являти для перевірки на вимогу співробітників Державної автомобільної інспекції посвідчення й інші документи, які підтверджують їх право на керування транспортним засобом, шляхові листки і документи на вантаж, який ними перевозиться, талон про проходження державного технічного огляду, технічний паспорт.
    10.4.3 Водії автотранспортних засобів, розміщених на території порту, зобов’язані рух територією порту здійснювати лише відповідно встановленими шляхами.
    Рух усіх видів транспорту на території порту нерегульований. Швидкість руху автотранспорту не повинна перевищувати 10 км/год.
    10.4.4 Після завантаження/розвантаження транспортні засоби повинні негайно залишити місце проведення вантажних робіт.
    10.4.5 Стоянка автотранспорту і засобів механізації в порту допускається тільки у дозволених місцях (додаток 4).
    10.4.6 Рух пішоходів здійснюється по пішохідних доріжках.
    10.5 Про порядок на території порту
    На території порту без дозволу адміністрації порту забороняється:
    - відкривати пожежні крани і водозабірні колонки (додаток 5);
    - знищувати, псувати або заподіювати будь-яку шкоду деревам, квітам, клумбам та іншим зеленим насадженням; - здійснювати роздрібну торгівлю промисловими і продовольчими товарами;
    - вивантажувати з суден на причали дефектне або демонтоване устаткування та інше суднове майно, тару і т. ін. Після отримання дозволу на зняття майна із судна воно вивантажується безпосередньо на автомашини, які повинні відразу залишити територію порту;
    - заливати причали під час забору води з водозабірних колонок, а також залишати клапани водозабірних колонок відкритими. Відповідальність за такі порушення несе адміністрація судна, яке здійснює забір води.
    10.6 Громадський порядок у порту
    10.6.1 У межах території порту забороняється порушувати громадський порядок, розпивати спиртні напої на робочих місцях, у приміщеннях і на території порту або знаходитися на роботі у нетверезому стані, образливо приставати до громадян, нецензурно висловлюватися у громадських місцях, організовувати і брати участь в азартних іграх, порушувати вимоги пожежної безпеки і промислової санітарії.
    10.6.2 Охорону громадського порядку у порту забезпечують підрозділи органів Міністерства внутрішніх справ України.
    10.7 Телефонний зв’язок
    Телефонний зв’язок на території порту з посадовими особами управління порту, капітаном порту, підрозділами пожежної охорони, охороною порту, підрозділами органів Міністерства внутрішніх справ України, підрозділами прикордонної служби, митних органів, СКС та ін. здійснюється через міську телефонну мережу та мобільний зв’язок.
    11. Забезпечення порядку на акваторії порту
    11.1 Для суден валовою місткістю 200 регістрових тонн та більше використання буксирів під час проведення швартовних операцій є обов’язковим.
    11.2 Кут підходу суден до причалів повинен бути гострим, але не більше як 30°. Швидкість при підході до причалів повинна бути мінімальною, необхідною для збереження керованості судна.
    11.3 Суднам, що стоять біля причалів порту, працювати гвинтами забороняється.
    11.4 Користуватися палубним радіо, гучномовцями й іншими засобами гучномовного зв’язку на акваторії порту дозволяється лише при швартовних операціях і авральних роботах.
    11.5 Проведення масових спортивних заходів з використанням маломірних суден (регат, перегонів, походів і т. ін.) на акваторії порту має обов’язково узгоджуватися з капітаном порту.
    Заявка на проведення масових спортивних заходів подається капітанові порту у письмовій формі не пізніше ніж за дві доби до їх початку.
    У заявці вказуються:
    - найменування організатора заходу;
    - характер заходу;
    - кількість суден, що беруть участь, за класами;
    - найменування суден;
    - відповідальний за проведення заходів;
    - дата і час початку та закінчення заходів;
    - місце проведення заходів і схеми руху суден.
    Судна, що забезпечують вищезгадані заходи, повинні мати радіозв’язок і нести постійну вахту по УКВ- радіо на 14 каналі. Відповідальність за підготовку і безпечне плавання маломірних суден, що беруть участь у проведенні заходу, несуть організатори заходу.
    12. Порядок користування засобами радіозв’язку у порту
    12.1 При плаванні на акваторії порту всі судна зобов’язані мати справні радіотелефонні УКХ радіостанції, які належить тримати увімкненим на 14, 16 каналах.
    12.2 Порт для забезпечення зв’язку із суднами має портові УКХ радіостанції диспетчерської служби (позивний «Кальмар-2»), що цілодобово працюють на каналі 14 та ІДПН (позивний «Євпаторія-портонагляд»), яка цілодобово працює на каналах 14 і 16.
    12.3 В акваторії порту в оз. Донузлав для забезпечення зв’язку із суднами є УКХ радіостанції (ІДПН – позивний «Евпаторія-радіо-5», диспетчерська – позивний «Кальмар-5»), які цілодобово працюють на 14 каналі.
    12.4 Для зв’язку з оперативним черговим військової частини використовується позивний «Схід-46».
    12.5 Для зв’язку портових буксирів з буксированими суднами, під час лоцманського проведення, а також для зв’язку суден у портових водах використовується УКХ зв’язок, канал 09.
    12.6 Для переговорів між суднами використовуються УКХ радіоканали, визначені у Додатку S18 Регламенту радіозв’язку.
    12.7 Для зв’язку з Євпаторійським відділенням лоцманської служби філії ДП «Дельта-лоцман» використовується канал 14 УКХ радіостанції.
    13. Протипожежний режим у порту
    13.1 Загальні положення
    13.1.1 Кожен, хто працює на виробничому районі, ділянці, судні або в адміністративному приміщенні, зобов’язаний чітко знати і чітко виконувати встановлені правила пожежної безпеки, щоб запобігти пожежі.
    Усі вимоги пожежної охорони, що стосуються забезпечення пожежної безпеки в порту, є обов’язковими до виконання для усіх фізичних і юридичних осіб, які знаходяться на території і акваторії порту.
    13.1.2 Кожен, хто перебуває на території порту і на суднах, що стоять у порту, у разі виявлення ним пожежі (ознак горіння) у порту чи на суднах, незалежно від його характеру і розміру, зобов’язаний негайно:
    - подати сигнал пожежної тривоги шляхом увімкнення пожежної сигналізації (якщо особа, котра виявила пожежу, знаходиться на береговому об’єкті) або частими ударами у судновий дзвін чи частими короткими сигналами судновим гудком (•) не менше п’яти разів у серії впродовж 1 хвилини (якщо особа, що виявила пожежу, знаходиться на судні);
    - сповістити пожежну охорону порту або чергового диспетчера порту за телефоном 3-10-36, пожежну охорону за телефоном 001, або оперативну групу місцевого органу з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення за телефоном 3-23-41, точно вказавши місце пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомивши своє прізвище;
    - вжити заходів (по можливості) для евакуації людей;
    - приступити до гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння та вжити заходів (по можливості) для забезпечення збереження матеріальних цінностей.
    13.2 Забезпечення пожежної безпеки на берегових об’єктах порту
    13.2.1 Вантажні роботи автонавантажувачами, автомобілями й іншими механізмами з двигунами внутрішнього згорання, які не мають іскрогасників, на складах не допускаються.
    13.2.2 Виконання вогненебезпечних робіт допускається тільки за умови письмового дозволу відповідальних осіб з числа інженерно-технічного персоналу, працівників, призначених наказом начальника порту і за узгодженням з пожежною охороною порту.
    13.2.3 Добровільна пожежна дружина порту повинна здійснювати контроль за дотриманням протипожежного режиму у порту, нагляд за справним станом первинних засобів пожежогасіння і готовністю їх до використання.
    13.2.4 Завезення на територію порту вогненебезпечних вантажів узгоджується з пожежною охороною порту.
    13.3 Бункерування суден
    13.3.1 Порт виконує бункерування тільки суден портового флоту. Всім іншим суднам бункер не надається, виняток становлять випадки форс-мажору у разі нестачі палива для здійснення запланованого переходу.
    13.3.2 Бункерування суден портового флоту проводиться на причалах № 3, 4, 5, 6 з автоцистерн. Бункерування суден портового флоту з інших причалів порту може проводитися, як виняток, з дозволу пожежної охорони порту.
    13.3.3 Порядок проведення бункерування повинен відповідати вимогам МАРПОЛ 74/78 та забезпечувати дотримання заходів із запобігання забрудненню навколишнього середовища.
    13.3.4 При проведенні бункерування забороняється:
    - проводити ремонтні роботи з використанням відкритого вогню;
    - швартувати інші судна лагом до судна, що приймає бункер.
    13.4 Забезпечення пожежної безпеки на суднах, що знаходяться в порту
    13.4.1 Проведення вогненебезпечних робіт на суднах, що стоять у порту, допускається тільки за письмового дозволу чергового ІДПН та пожежної охорони порту.
    13.4.2 На суднах, які стоять у порту, забороняється:
    - куріння на відкритих палубах, особливо поблизу шахт та вентиляції трюмів, у безпосередній близькості від легкозаймистих матеріалів і місць розміщення балонів з вибухонебезпечними газами;
    - куріння при бункеруванні і поблизу місць прийому палива.
    Місця для куріння визначає капітан судна, враховуючи характер вантажу, який перевозиться, розміщення протипожежних засобів, вид запланованих суднових робіт та інші чинники. У місцях, відведених для куріння, обов’язково мають бути встановлені урни з водою для сірників і недопалків.
    При стоянці у порту забороняється:
    - користуватися відкритим вогнем на палубі, у трюмах, вантажних і баластних танках, у машинному, насосному і акумуляторному приміщеннях, у малярних, шкіперських коморах і місцях зберігання обтиральних шматок, клоччя тощо;
    - залишати без нагляду при виході з кают і службових приміщень нагрівальні пристрої, телевізори, радіоприймачі, магнітофони та інші прилади, увімкнені в електромережу;
    - складувати вогненебезпечні матеріали на відстані менше як за 1 м від електроустаткування і під електричними щитами;
    - використовувати для сушіння спецодягу, взуття й інших горючих предметів і матеріалів гарячі поверхні казанів, паропроводів і опалювальних приладів;
    - проводити вогненебезпечні роботи без належної попередньої підготовки місця для робіт (видалення з району проведення робіт усіх вогненебезпечних матеріалів, встановлення вогнегасників або пожежного шланга тощо);
    - працювати з інструментом, який при ударі утворює іскри, поряд з вентиляційними отворами трюмів або в машинних приміщеннях;
    - зберігати у відкритому вигляді паливно-мастильні матеріали, розчинники чи інші легкозаймисті рідини. Легкозаймисті рідини, фарби, лаки повинні зберігатися у спеціальних коморах у закритих небитких металевих або пластмасових ємкостях. Приміщення мають регулярно вентилюватися, щоб запобігти накопиченню небезпечної концентрації вогненебезпечних випаровувань у повітрі. У процесі суднових робіт не слід залишати ці матеріали без нагляду поза місцями, призначеними для їх зберігання;
    - зберігати самозаймисті матеріали (одяг, ганчірки, клоччя) навалом, у пакунках, в’язанках у сирому вигляді або просоченими маслом, гасом, лаками і розчинниками. Обтиральні матеріали повинні зберігатися в ящиках або мішках у сухих приміщеннях, а використані обтиральні матеріали слід своєчасно прибирати з робочих місць у спеціальні ємності, після чого спалювати у спеціальних печах для сміття, або здавати на берег.
    13.4.3 Заявки на протипожежний огляд судна і отримання дозволу пожежного нагляду на вихід подаються за 24 год. до відходу судна.
    14. Санітарно-карантинний режим порту
    14.1 Капітани суден, що прибувають у порт з-за кордону, зобов’язані за 6 год. до прибуття судна у порт повідомити по радіо в СКС, згідно з Морською санітарною декларацією, дані про наявність на борту хворих, або тих, хто хворів під час рейсу, чи підозрюваних на інфекційні захворювання; про загальну епідемічну ситуацію на судні; про наявність на борту щурів, комах, комарів та інших рознощиків інфекційних хвороб.
    14.2 Якщо на судні є хворий з підозрою на інфекційне захворювання, то без дозволу СКВ лоцманові забороняється сходити із судна.
    14.3 Представник СКС піднімається на борт судна, що прибуло із-за кордону, першим.
    Капітан судна зобов’язаний надати йому Морську санітарну декларацію, повідомити про наявність на борту радіоактивних і хімічних вантажів, а також вантажів тваринного і рослинного походження.
    14.4 Прихід судна із-за кордону оформляється тільки після подання судном в ІДПН дозволу СКС на право вільної практики в порту, виданого на підставі наданої капітаном судна Морської санітарної декларації і огляду судна. До отримання вільної практики судно залишається з піднятим карантинним прапором «Q».
    14.5 Суднам, визнаним СКС небезпечними в санітарному відношенні, може бути відмовлено у наданні дозволу на захід у порт, якщо порт не оснащено матеріально-технічними засобами для проведення санітарних заходів, які СКС вважає необхідними. Такому судну може бути запропоновано (на його відповідальність і розсуд капітана судна) перехід до найближчого відповідного порту.
    14.6 Якщо судно прибуває із зараженого району або має на борту когось, хто виїхав із зараженого району, а інкубаційний період хвороби, якою заражений цей район, ще не закінчився, на борту, якщо це необхідно, виставляється санітарний пост для попередження будь-яких недозволених контактів між судном і берегом та спостереження за виконанням запроваджених санітарних заходів.
    СКС дозволяє будь-якому такому судну приймати на борт воду і продовольство під контролем представників СКС.
    14.7 Після прибуття судна заражена особа на вимогу капітана судна може бути примусово висаджена й ізольована, але лише в тих випадках, коли за інформацією СКС у порту є відповідні умови для її прийому.
    Працівники СКС можуть встановлювати нагляд за будь-якою особою, підозрюваною на зараження, яка прибуває міжнародним рейсом із зараженого району.
    Такий нагляд може тривати до кінця відповідного інкубаційного періоду. Нагляд не замінюється ізоляцією, якщо СКС вважає, що небезпека передачі інфекції особою з підозрою на зараження не є надто серйозною.
    14.8 При виході судна у море дозвіл СКС на вихід, виданий на підставі наданої судном Морської санітарної декларації, капітан судна має подати в ІДПН до відходу, але не раніше ніж за 12 годин і не пізніше ніж за 2 години до виходу.
    Дозвіл СКС на вихід судна з порту дійсний протягом 24 годин. Після закінчення цього терміну дозвіл має бути переоформлений.
    Для суден місцевого сполучення такий дозвіл може бути наданий на термін до одного місяця.
    14.9 На суднах, не обладнаних закритими фановими системами, суднові туалети опломбовуються. Судно може подати заявку на переносні туалети, отримання і здача яких оформляються розпискою. Адміністрація судна несе відповідальність за збереження і санітарний стан туалетів. Оплата за користування переносними туалетами здійснюється за встановленим тарифом.
    14.10 Якщо у порту вільних переносних туалетів немає, судна, що не мають закритих фанових систем, ставити до причалів, а також на якірну стоянку № 382 забороняється.